11-17.6.2012

МИ В СВІТІ
Наші Символи
Реґіональна Хроніка
Політика
Культура
Історія
Україна incognita
Мова/Язык
Кишенькова Книжка
Захід-Схід
Українські дослідження
Туризм
Жартуймося!
Українофобія
Усяке різне
Канадсько-
Український
Бібліотечний Центр



Анкета правильного харчування

Павлорадський Iсторико-краєзнавчий
сайт. Життя регiону

www.domivka.net
- Домівка - українська мережа



The UPA - Ukrainian Insurgent Army

Інститут Україніки

уkраїнсьkа елеkтронна бібліотеkа

ОУН-УПА: легенда спротиву


Тут спілкуються українською

Форум для патріотів України

Український Лікнеп

Український козацький портал

Офіційне видання прес-служби Київської Патріархії УПЦ Київського Патріархату

Kosiv Art

.: Хутір - Своє Село :. - українською до цілого Світу

Олег Тягнибок
ВО "Свобода"

Наше-Рідне

free counters


СПРАВА ІВАНА ДЕМ’ЯНЮКА: НЕЛЮДСЬКЕ ВІДНОШЕННЯ В ІМ’Я ЛЮДЯНОСТІ
13.05.2011 11:03

 

 

Unmenschlich Behandelt in Name der Menschlichkeit

Unhuman Treatment in Name of Humanity

 

Родина Дем’янюків проживає в місті Клівленд, Огайо. 12 травня 2009 року вчинена несправедливість і Іван Дем’янюк був доправлений спецрейсом з США до Німеччини для ведення судового процесу проти нього. Йому інкримінуєтьяяя причетність до вбивства 29 000 в’язнів в таборі Собібор. Родина Івана Дем’янюка звернулася зо допомогою до знайомого їм з Детройту українського лікаря, який в свою чергу і допоміг нав’язати контакт з німецьким адвокатом Ульріхом Бушем. Останнього ж знали через його дружину Віру Костюк Буш.

І хоча для Ульріха Буша вже сам факт звинувачення і депортації тоді 89 літнього чоловіка, якого вже виправдали два суди, польський та ізраїльський, був абсурдом (доводити доведене), він береться за захист Івана Дем’янюка. Адвокат безпосередньо спілкується зі своїм підзахисним і переконаний в його безвинності. “Цей процес має політичне забарвлення, – стверджує він. Свою позицію адвокат підтверджує аргументами: “З самого початку до мене зверталися з вимогою примусити Івана Дем’янюка признатися в його ніби-то причетності до злочину вбивства євреїв під час служби в німецькому таборі “Собібор” на території Польщі. Подібний тиск чиниться і на суддів мюнхенського суду”.

Ульріх Буш ділиться своїми спостереженнями від процесу. Представники німецького правосуддя не були зацікавленні у виявленні справедливості, бо деякі з дев’яти прокурорів ставлять Ульріху Бушу часом риторичні питання на кшталт “Ну скажіть, що Ваш клієнт причетний до злочину. Ну признайтеся, що він це робив, ну визнайте його вину”. Віра Костюк Буш, яка постійно присутня на всіх судових процесах в Мюнхені зауважує: “ Якби на місті Івана Дем’янюка була тварина, то в Німеччині вже б давно кричали: “Перестаньте мучити тварину, це протиправно.”

 

Таємниця живучості Івана Дем’янюка

Інакше, як знущанням над людиною похилого віку, не назвеш те, що відбувається з Іваном Дем’янюком в мюнхенській в’язниці. Своє 90-ліття Іван Дем’янюк зустрів вже за гратами. 4 квітня 2011 року Івану Дем’янюку має виповнитися 91 рік. А до кінця березня 2011 року німецька юстиція має винести вирок у його справі. Поза кулісами висить питання, чи витримає здоров’я виснаженого психічно і фізично Дем’янюка муки допитів і звинувачень? Тіло Дем’янюка підтримують знеболювальними медикаментами. Його хвороб неможливо перелічити. Те, що тримає Івана Дем’янюка, і є та безневинна душа, яку силоміць примушують прийняти брехню про неї.

“Мій підзахисний є дуже побожною людиною і не може відмовитись від своїх принципів про Божу справедливість. Він знає, що він невинний і відстоює себе як може”- говорить його адвокат Ульріх Буш. Він привідкриває ніби таємницю живучості Івана Дем’янюка: “Він не може дозволити собі вмерти, поки не буде остаточно виправданий перед людством. Він це робить не стільки задля себе, скільки заради своїх дітей і онуків. Батько родини, він несе відповідальність за своїх нащадків, на яких не може дозволити звалити свою “вину”. Кожного дня він бореться за життя і за правду заради дітей. Ульріх Буш розповідає: “Нещодавно до Мюнхена приїхали дочка Ірена Івана Дем’янюка та її син. Вони піднесли батькові і дідусеві велику білу троянду як символ чистоти і невинності. В ту хвилину в залі відчулася емоційна напруга. Тоді ніби сам дух вершив правосуддя. Всі були зворушені до сліз. Та оговтавшись від “слабкості”, слідчі зробили вигляд, ніби нічого не сталося.”

 

Один проти всіх і всі проти одного

Ульріх Буш як і його підопічний розуміють, що знаходяться в нерівному бою за справедливість. Один проти всіх і всі проти одного. На їх боці лише родина і невелика група підтримки в Америці, Україні і Німеччині.

Офіційна Україна відмовилась від захисту свого громадянина, подаючи формальну вимову: “Іван Дем’янюк не є громадянином України, а значить Україна не несе відповідальності за нього”. Інколи Ненька має властивість відмовлятися від своїх дітей.

Іван Дем’янюк не має громадянства взагалі. Його в нього відібрали. Формально належить він все ж до української діаспори, яка не надає статусу громадянства. Тут все лише за совістю. Керівництво Світового конґресу українців висловилося у справі Дем’янюка і закликало демонструвати на підтримку вихідця з України. Людмила Млош, як презентує себе як Голова Центральної Спілки українців Німеччини в інтерв’ю «Німецькій хвилі» (див. http://www.dw-world.de/) сказала, що “виходом на подібні демонстрації можна викликати тільки здивування і недовіру до себе”. Мейнстрімна преса зробила свою брудну справу так, що навіть відомі своєю активною позицією українці післявоєнної хвилі міграції в Мюнхені не подають і знаку, що вони мають бодай якесь відношення до українця за походженням Івана Дем’янюка. За цілий час судового процесу, а це близько 90 днів, в залі засідань суду були присутніми лише двоє українців-діаспорян.

8 лютого 2011 року в м. Мюнхен відбувалися урочистості з нагоди 90-ліття українського вільного університету з присутньою українською діаспорською елітою.

Присутній на святкуванні адвокат Дем’янюка Ульріх Буш особисто запрошував всіх, хто був на урочистостях, прийти на засідання суду у справі Дем’янюка, яке мало відбуватися наступного дня. На велике здивування Ульріха Буша до залу суду прийшов аж один українець, студент права. Відсутність української солідарності в справі Івана Дем’янюка адвокат пояснює тривіальним людським страхом, так глибоко закодованим в українцях.

Хатоскрайство чи необізнаність в справі не звільняє людину, будь-то українець чи німець, від відповідальності за спогляданням зла, що коїться. На чиїй совісті залишаться тортури над безневинно засудженим Іваном Дем’янюком? Чи для збудження людського духу потрібен підпис головного судді німецького суду? Чому не ставиться класично-риторичне питання “А судді хто?”

(див. Службова записка стосовно справи Дем’янюка).

Але і попри юридичні докази, Ульріх Буш, вже не як адвокат, а як людина, вважає, що кожна людина маю право на презумпцію невинності і більше того, коли ця невинність очевидна. В політичних процесах ця ланка, на жаль, виключається. Для її підключення потрібна активна життєва позиція. І не тільки адвоката і його дружини, а людської складової суспільства, незалежно якої національної приналежності воно є. Інакше, володарює нелюдськість заради осудження нелюдів за рахунок безневинних за покриттям приспаних. Що це, нелюдське відношення в ім’ я людяності?

 

Ольга САМБОРСЬКА
часопис «Імміграда»


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
повернутися