Походження, корінь, значення |
Російською | Українською |
Работа – у В. Даля це слово знаходиться у статті „раб” | Праця – від „праля”, „прясти” |
Неделя – „не дело”; сім днів | Тиждень – той же день, сім днів; Неділя – „не діло”, відпочинок |
Отдых – от дых; Отдыхать – отдышаться | Відпочинок – від „почити” – „спокій” Корова віддихує |
Страда – від „страдания”; у В. Даля – „ломовая работа” | Жнива |
Крестьянин – від „крест” – „нести крест”, страждати, мучитися | Селянин – житель села, господар – дар Господа |
Пожалуйста – „пожалеть, „пожаловать”; у В. Даля – „покорно прошу” | Будь ласка |
Благодарю – „дарю благо”. „Благодаря Ивану Ивановичу мы построили детсадик”. Яке благо подарували Івану Івановичу? Дали хабаря? | Дякую – від „дяк”, псаломщик, той, хто славить Бога. /Псалом – „хвала”/ |
Добро пожаловать – вимога якогось „добра” /Генерал пожаловал сто рублей/. Що це – попередження, що без подарунків гостей не приймають? | Ласкаво запрошуємо |
Господин – від „Господом даний” | Господь – у значенні тільки „Бог” |
Милости просим – запобігання перед сильнішим, вияв рабства | Ласкаво просимо |
Отдать честь /офіцер отдал честь/. Як можна віддати свою честь? | Військове привітання |
Сударь – „соударять”, разом бити когось | Пан – увічливе звернення у слов’ян, за змістом означає самостійна людина, хазяїн |
Дворянин – людина при дворі | Шляхтич – від „шлях”, заплянований курс – провідник |
Брак – „брати” – выбирать (як скотину); дефектна продукція | Шлюб – „с люб” |
Ребёнок – [р]ебёнок | Дитина – від древнього бога Дия-Дажбога. В „Слові про Ігорів похід” русичі є „Дажбожі внуки” |
Любить: жінку, батьків, Вітчизну, картоплю… | Вітчизну люблять, батьків шанують, жінку кохають, картоплю полюбляють... |
Супруга – від „супряга”, ярмо | Дружина – від „друг” |
Победа – те, що „после беды” („по беде”) | Перемога – здолання міці, здолання навіть через „не можу” |
Искупить – від „исъ купить”: в Московській церкві був „прейскурант” цін за відпущення гріхів | Спокутувати – від „покуття”, святого місця в хаті, де висять ікони з рушниками, а за язичницьких часів стояв дідух – ритуальний сніп |
„Что взято, то свято”! | Свято – від „світлий”, стан освітленої душі, почуття єдності з навколишнім середовищем, Богом, стан святості |
Праздник – „праздный” /пустий, неробочий/ день („В праздник и у воробья пиво” – привід напитися) | Свято – святий день, нагадування про велику подію, нагода підвести очі до неба |