11-17.6.2012

МИ В СВІТІ
Наші Символи
Реґіональна Хроніка
Політика
Культура
Історія
Україна incognita
Мова/Язык
Кишенькова Книжка
Захід-Схід
Українські дослідження
Туризм
Жартуймося!
Українофобія
Усяке різне
Канадсько-
Український
Бібліотечний Центр



Анкета правильного харчування

Павлорадський Iсторико-краєзнавчий
сайт. Життя регiону

www.domivka.net
- Домівка - українська мережа



The UPA - Ukrainian Insurgent Army

Інститут Україніки

уkраїнсьkа елеkтронна бібліотеkа

ОУН-УПА: легенда спротиву


Тут спілкуються українською

Форум для патріотів України

Український Лікнеп

Український козацький портал

Офіційне видання прес-служби Київської Патріархії УПЦ Київського Патріархату

Kosiv Art

.: Хутір - Своє Село :. - українською до цілого Світу

Олег Тягнибок
ВО "Свобода"

Наше-Рідне

free counters


ДЕ „УПЦ МП”, ТАМ І СНІД?
02.11.2005 11:49

 

Саме в південних та східних реґіонах (так зв. „індустріяльних”) неприйняття Української Православної Церкви Київського Патріярхату є найбільшим, натомість саме тут ми маємо засилля московської „церкви”. Ще раз повернутися до цього питання спонукає цікавий збіг: нещодавно ми чули в Верховній раді парляментське слухання щодо поширення в Україні алкоголізму, наркоманії та СНІДу, і з’ясувалося, що найвищий відсоток хворих на СНІД теж у східних та південних областях. Чому б це так?

Після виборів Президента України і „Помаранчевої революції” кінця 2004 року багато різних електронних та друкованих ЗМІ наводили мапу підсумків цих виборів ув областях України. І Україна на цій мапі виявилася чітко поділеною на дві частини. Ліворуч від лінії поділу – західна, північна та центральна Україна як єдине ціле, що спростовує поширювані твердження, нібито Західна Україна, приєднана за підсумком Другої Світової війни, являє собою щось відмінне, чужорідне по відношенню до решти України; навпаки, вона нічим не виділяється , „загубилася” (тут це слово має, вочевидь, позитивний зміст) чи „розчинилася” в „лівій частині”. Натомість кілька східних і південних „індустріяльних”, „російськомовних” областей складають іншу частину України – „праву” від лінії поділу на мапі, – і саме вони відрізняються та протистоять решті України.

Які ж відмінності між „лівою” та „правою” частинами реґіонів? У чому спільність між собою в усіх реґіонах „лівої” частини, з одного боку, та в усіх реґіонах „правої” частини, з іншого, і  в чому інші, разом узяті, протистоять разом узятим першим?

У кожній області з „лівої” частини з усіх кандидатів першого туру виборів дістав Віктор Ющенко, з яким тоді наївно пов’язувалися сподівання на зміцнення незалежності України в усьому (зокрема, і з підтримкою незалежної від Москви Православної Церкви) та на інтеґрацію до Европи. Тоді як у кожній з областей „правої” частини переміг промосковський кандидат, сумнозвісний зек-„проффесор” Віктор Янукович. У першому турі саме в цій частині певний відсоток голосів набрали й соціялісти, й комуністи, й різноманітні „технічні кандидати”-провокатори штибу Дмитра Корчинського.

„Ліва” частина має більш-менш пропорційну структуру галузей виробництва, внаслідок чого й нормальну соціяльно-професійну структуру населення. Тоді як „права” свого часу стала місцем прискореного розвитку важкої промисловості за рахунок занедбання решти галузей та видів діяльності, а відтак тепер має надмір велетенських морально й фізично застарілих неконкурентоздатних підприємств, що вже не є багатством, а хіба тягарем для реґіонів та й для всієї України, отже і всі тим спричинені соціяльні проблеми – і з духовністю також.

В усій „лівій” частині, де швидше, де повільніше, але відбувається утвердження української мови й культури, вшановуються видатні українські діячі минулого, тоді як у „правій” і після проголошення незалежності України не послаблюється русифікація, закриваються українські школи, українські ЗМІ („Кримська світлиця”), не демонтовані пам’ятники катам українського народу, не вшановані українські герої.

У „лівій” частині неухильно зростає вплив Української Православної Церкви Київського Патріярхату та інших Українських Церков; місцева влада приділяє цьому процесу належну увагу, тоді як на „правій” частині – все з точністю „до навпаки”.

У „лівій” частині переважна більшість населення вітає інтеґрацію України до світової економіки, тоді як у „правій” частині вбачають „світле майбутнє” в єдності з блоком СНД.

І, як вже відзначалося на початку, саме в „правій” частині, тобто в південних та східних областях, спостерігається найбільший відсоток хворих на СНІД. Отже: Захід і Центр – до Европи лицем. Південь і Схід – СНД і СНІД.

І якраз на цих теренах, де „СНД і СНІД”, поки ще майже монопольно панує так звана „Українська Православна Церква Московського Патріярхату”...

Насамперед спробую відповісти на можливі заперечення прихильників УПЦ МП, що, мовляв, у східних та південних реґіонах їхня церква лише відносно, в порівнянні з іншими конфесіями, є найвпливовішою, і що навіть її вплив на людські душі тут значно менший, ставлення взагалі до будь-якої церкви гірше, рівень духовності загалом нижчий, ніж в інших реґіонах, не „індустріяльних”. Якщо це справді так, якщо справді в цих реґіонах найнижчий рівень духовності, то доведеться визнати, що саме в цих краях з найнижчою духовністю надають перевагу чужинській церкві перед українською.

Левко ВІТЕР,

м. Січеслав

 
повернутися