11-17.6.2012

МИ В СВІТІ
Наші Символи
Реґіональна Хроніка
Політика
Культура
Історія
Україна incognita
Мова/Язык
Кишенькова Книжка
Захід-Схід
Українські дослідження
Туризм
Жартуймося!
Українофобія
Усяке різне
Канадсько-
Український
Бібліотечний Центр



Анкета правильного харчування

Павлорадський Iсторико-краєзнавчий
сайт. Життя регiону

www.domivka.net
- Домівка - українська мережа



The UPA - Ukrainian Insurgent Army

Інститут Україніки

уkраїнсьkа елеkтронна бібліотеkа

ОУН-УПА: легенда спротиву


Тут спілкуються українською

Форум для патріотів України

Український Лікнеп

Український козацький портал

Офіційне видання прес-служби Київської Патріархії УПЦ Київського Патріархату

Kosiv Art

.: Хутір - Своє Село :. - українською до цілого Світу

Олег Тягнибок
ВО "Свобода"

Наше-Рідне

free counters


КЛУБ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЗАПРОШУЄ ДРУЗІВ
14.06.2005 11:41

 

КЛУБ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЗАПРОШУЄ ДРУЗІВ

 

                                                                                     Не вмирає душа наша,

                                                                                     Не вмирає воля!

                                                                                           Тарас Шевченко

 

Ось вже три роки в Січеславі (наразі тимчасово Днєпропєтровск) діє міський Клуб Української Культури, скорочено – КУК, створений за ініціятивою гуртка молодих патріотів, котрим в якийсь життєвий момент стала небайдужою подальша доля української культури, української мови, взагалі України в нашому зрусифікованому реґіоні. Адже не є секретом, що завдяки незграбній і подеколи просто шкідницькій культурній політиці української нібито влади (як місцевої, так і центральної) впродовж усіх 15 років формальної незалежності Української Держави стан національної культури упав фактично до нульового рівню.

 

Подібна політика продовжувала до останнього моменту плекати старі ідеологічні схеми, вироблені ще за совєцьких часів, продовжувала оперувати культурологічними кліше, що були нав’язані комуністичною пропаґандивною машиною, всіляко гальмувати українізаційні процеси: впровадження української мови в усі ділянки суспільного життя, постійне надання потрібної інформації по справжній, а не перекрученій більшовицькою агітацією історії України, вшанування українських героїв і визначних діячів. На жаль, нічого з перелічених пунктів не було виконано. Натомість всіма силами впроваджувалась агресивна російська масова культура, продовжувалась тотальна русифікація засобів масової інформації, чинились перепони на шляху постачання користувачеві українських національних і патріотичних видань, літератури, музичної та інформаційної продукції.

 

Наслідки цього виявилися драматичними. Русифікація життя в місті Січеславі (якому, до речі, влада все ще не має наміру офіційно змінити недоладну совєцьку назву) досягла масштабів, небачених навіть за комуністичних правителів. У місті не стало жодної української книгарні, немає жодної україномовної FM-радіостанції, жодного кінотеатру, який демонструє фільми українські або в українському перекладі. Придбати україномовні газети або журнали пересічному мешканцю Січеслава практично неможливо. Духовне життя людей все агресивніше прагне залучити до своїх тенет нелеґітимна на території України так звана „Українська Православна Церква” Московського Патріярхату – філіял Російської Православної Церкви, вірної служниці більшовицького режиму, затятої противниці незалежності України і української нації.

У такій ситуації патріоти України прагнули розбити інформаційний вакуум, привернути людей до нашої культури, мови, донести до загалу правдиву інформацію про Українську історію, наші традиції, наше духовне життя, протистати навалі російської псевдо-культури. Нечисленні культурні осередки міста, на жаль, не виконували своєї основної функції – бути оборонцями Української Ідеї, продовжувати боротьбу за Українську Україну, служити Українській Справі. Робота цих осередків була маловідомою, нереґулярною, спорадичною і непринциповою. Створення Клубу Української Культури означало деякою мірою протиставлення цим традиційним українським культурницьким вадам нової принциповості, бойового завзяття, наполегливості, чіткого усвідомлення кінцевої мети.

Перші засідання Клубу розпочалися навесні 2003 року. Оскільки засновники не мали приміщення, але мали велике бажання працювати на користь Україні, учасники КУК збиралися просто неба. Місцем зустрічей став символічний куток в одному з найкрасивіших парків Січеслава – імені козацького ватажка Лазаря Глоби, який розпочав творити сади на наших Дніпрових кручах. Під древнім дубом, посадженим руками самого Лазаря Глоби, й проходили перші засідання Клубу.

 

Утім, ясна річ, що парк у центрі міста не є найкращим місцем для роботи клубів. Окрім постійного руху людей, на заваді стояли й погодні умови – який-небудь дощ уже не дозволяв нормально спілкуватися; до того ж, восени, взимку й ранньою весною збиратися просто неба було неможливо.

 

Події Помаранчевої Революції кінця 2004 року сколихнули українське суспільство. Революція проходила під національними гаслами, отже, вона відбивала спрагу мас до відродження національної української культури, різко виросла цікавість до національних традицій, до української мови, до нашої історії. В цей час Клуб Української Культури міста Січеслава вийшов на новий щабель свого буття – за домовленістю з Канадсько-Українським Бібліотечним Центром він тепер має постійне приміщення в стінах цієї чудової установи, унікального інформаційного осередку в цілому центрально-українському реґіоні.

 

Що таке сьогоднішній КУК? У чому полягає його діяльність, які вимоги до учасників Клубу?

Такі питання часто доводиться чути від людей, які вперше приходять на наші засідання. Таким гостям я пояснюю, що КУК не є ані політичною, ані громадською організацією, ані партією, ані орденом, ані угрупованням, він не має на меті агітацію, пропаганду якихось релігійних або політично-партійних поглядів. Він не має навіть постійного членства. Двері нашого Клубу гостинно розкриті для всіх – незалежно від віку, статі, національної або релігійної приналежності, політичних переконань. Головне – це прийняття культури Української Нації, яка впродовж тисячоліть засвоювала родючі терени нашої благословенної Батьківщини, бажання дізнатися більше про нашу країну, про українські звичаї, українську історію, бажання відчути себе громадянином України не тільки за паспортом, але й за духом, за відчуттям.

 

Звичайно, принциповим аспектом роботи Клубу є вживання, плекання й всебічна пропаганда української мови, як універсального й єдиного інструменту національної культури.

 

КУК є чудовою нагодою спілкуватися з однодумцями, розширити коло своїх знайомих-патріотів України, звичайно ж, великою мірою наш Клуб є дискусійним: на наших засіданнях ми надаємо можливість людям обговорити теми, які їм фактично нема з ким обговорити в повсякденному житті, посперечатися за приводом тих чи інших гострих питань, дізнатися цікавих і маловідомих фактів. Учасник Клубу не має ніяких чітко визначених обов’язків – кожен приходить у КУК зі своєю метою і цієї мети досягає в процесі спілкування, суперечок, обговорень. Зрештою, кожен виносить із Клубу щось своє, особисте, хтось повертається до нас не раз і не два, стає постійним учасником клубних засідань, а комусь досить одного разу, аби отримати те, за чим він сюди прийшов.

 

У подальших планах Клубу Української Культури міста Січеслава – влаштування концертів, запрошення творчих людей: літераторів, художників, інших митців. Попереду – дуже великий обсяг роботи, цікавої й корисної. Тож, не будьте байдужі, приєднуйтесь до нашої спільної праці. Разом зробимо Україну Українською!

 

Засідання КУК відбуваються у приміщенні Канадсько-Українського Бібліотечного Центру за адресою:

пр. К. Маркса, 18 (ліворуч від будівлі Історичного Музею), 2-й поверх, к. 19.

 

 

 

Додаткова інформація за телефоном: 8 097 593 02 31

На світлині: проходить засідання КУК


 
повернутися