11-17.6.2012

МИ В СВІТІ
Наші Символи
Реґіональна Хроніка
Політика
Культура
Історія
Україна incognita
Мова/Язык
Кишенькова Книжка
Захід-Схід
Українські дослідження
Туризм
Жартуймося!
Українофобія
Усяке різне
Канадсько-
Український
Бібліотечний Центр



Анкета правильного харчування

Павлорадський Iсторико-краєзнавчий
сайт. Життя регiону

www.domivka.net
- Домівка - українська мережа



The UPA - Ukrainian Insurgent Army

Інститут Україніки

уkраїнсьkа елеkтронна бібліотеkа

ОУН-УПА: легенда спротиву


Тут спілкуються українською

Форум для патріотів України

Український Лікнеп

Український козацький портал

Офіційне видання прес-служби Київської Патріархії УПЦ Київського Патріархату

Kosiv Art

.: Хутір - Своє Село :. - українською до цілого Світу

Олег Тягнибок
ВО "Свобода"

Наше-Рідне

free counters

НАРОД МІЙ Є

НАРОД МІЙ ЗАВЖДИ БУДЕ

НІХТО НЕ ПЕРЕКРЕСЛИТЬ МІЙ НАРОД!..

                                                                    Василь СИМОНЕНКО


ЧОМУ Я НЕ СВЯТКУЮ 23 ЛЮТОГО
23.02.2005 16:36

  У 1930-і роки побутувала ідея про перенесення свята советської армії на літо. Але не ризикнули – більш до вподоби, далебі, прийшлося вигадувати різноманітні байки. Наприклад, що саме в цей день, 23 лютого, почали формуватися найперші загони красної армії. Або, що на цей день випав пік ентузіязму серед добровільно бажаючих записатися до її лав. Або, що напередодні цього дня Лєнін буцімто звернувся до колишніх царських генералів („воєнспеців”), що вони стали перевертнями, перейшли на службу більшовикам і саме завдяки ним німцям 23 лютого 1918 року дали відсіч вже „по-дорослому”. Але, як читач прекрасно розуміє, все це вигадки, шиті білими нитками, і нічого, крім реготу, викликати вони не можуть. 

З РІЗДВОМ ХРИСТОВИМ!
06.01.2012 02:12

   Боже чудо Різдва полягає в тому, що ми, люди, маємо нагоду прийняти Бога до себе у такій формі, як ми самі. До того ж єдиний раз створюється ілюзія, що Бог опиняється залежним від наших законів, нашої натури, нашого розуміння і нашої ласки. Ми починаємо розуміти, що після цього Він стане інакшим — зрозумілішим, ближчим, милосерднішим і любішим. Така є містерія Різдва.
МОСКОВСЬКИЙ ПАТРІЯРХАТ ПРОТИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
07.09.2011 06:30

   Підступність і фарисейство були і залишились основними рисами діяльності сучасних РПЦ і УПЦ МП. Їхня діяльність не змінилась до цього часу, особливо шовіністичною і гнобительською вона є по відношенню до Українського народу і Української Церкви. Так, прикладом їхньої страшної суті можуть слугувати події в місті Ноґінську Московської області, де в 1997 році був розгромлений єдиний на всю Росію Духовно-Просвітницький Центр УПЦ Київського Патріярхату з Богоявленським собором, монастирем, бібліотекою, що збудували віруючі люди на чолі з митрополитом Адріяном. Це єдиний Український Центр на всю 30-мільйонну українську діяспору в Росії. Тоді як УПЦ Московського Патріярхату привласнила собі в Україні майже всі святині нашого народу.
БІЛЛ ЧИ БЕЛЛА, або як по-українськи КПЗ?
18.07.2011 09:11

   У середині 1990-х років тодішній прем’єр-міністер В. Пустовойтенко пообіцяв недбайливих своїх підлеглих дрючити. Для кожного, хто звик мислити українською, а не перекладати все з російської, „дрючити” означає лише одне – бити дрюком, і нічого більше. Натомість росіяни, не знаючи слова „дрюк”, запозиченому в нас „дрючити” надали зовсім іншого значення. Боже, скільки гидотних натяків було тоді зроблено нібито й україномовними кореспондентами й коментаторами в україномовних же ЗМІ, хоча вони, на відміну від російськомовних, мусили б зрозуміти, що мовив прем’єр!
ЗУСТРІЧ З ЛЮДИНОЮ-ЛЕҐЕНДОЮ, АБО ЗНАЙОМСТВО ЗІ СПРАВЖНІМ УКРАЇНЦЕМ
06.06.2011 10:13

   Він звернувся до мене, взявши мою руку: «…я хочу передати вам – наступному поколінню те, що палає в моєму серці, те, що пройшло крізь всю мою душу, те що займає мої думки – це любов до Батьківщини. В цьому полягає моя місія. Знаєш, дуже багато полягло наших у боях за Україну, але всі вони йшли до Господа із світлою вірою у щасливе майбутнє Рідної землі – нашої Батьківщини. А я маю передати вам саме те, з чим ми боролися і помирали…». Саме після таких слів починаєш переконуватися в тому, що будь-яка зброя, якою б жахливою вона не була, все одно схилиться перед Ідеєю. Бо ідея сильніша за зброю!
ГОГОЛЬ — ҐОҐОЛЬ
10.03.2011 02:27

   «Жаден політик світу ані жаден політичний письменник не зробив в політиці стільки, скільки Гоголь», — то слова одного з небагатьох росіян, що найглибше відчув і зрозумів справжню істоту Гоголя. То сказав правдивий виразник свого народу — тонкий філософ-публіцист Василь Розанов, для якого Гоголь ніколи не був ані «своїм», ані «русским». Справді, трагедія Гоголя обернувшись трагедією російської літератури, остаточно сталася трагедією Росії, трагедією невдалої, культурно безпідставної і історично неоправданої імперії. Росія «не вдалася» передовсім тому, що костомаровські «дві руські народности» — по майже тристалітнім експерименті — не тільки не створили наднаціонального імперіяльного «народу», але й виявили свою засадничу відмінність і культурну протиставленість.
ШЛЯХ ДО УКРАЇНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
03.01.2011 16:40

   У російському масовому сприйнятті українців панують образи „хуторянства” (егоїстичного відокремлення від колективу?) , „анархізму” (нездатності до державотворення) тощо. Тут важлива не стільки наявність подібних ознак в українській психіці, скільки їхня гіперболізація. Власне, це типова підсвідома реакція колективістської психіки на свого антагоніста.
ХТО ЗАМОВИВ МУЗИКУ?..
20.12.2010 10:26

   Сьогоденна Україна нібито і незалежна, нібито і вільна та самостійна, але якщо у цій “незалежній” країні хочеш почути справжню українську пісню, доведеться ще добре постаратися. Бо куди не підеш в українському Січеславі, всюди почуєш будь-що, тільки не українську музику або українській спів. Я сам в цьому давно вже переконався, тому що біля мого будинку існує такий собі шиночок, який щовечора ублажує своїх відвідувачів “живою” музикою – та що доводиться чути! Щовечора на весь район лунає “Офіцери! Росіянє! Пусть свобода воссіяєт!..”, “Ждьот Сєвастополь…”, та й звичайно, горезвісна “Мурка”, “Владімірскій централ”… Таке враження, що живеш не в українському місті, а в московській казармі з краєвидом на тюрму.
НА ФРОНТІ КУЛЬТУРИ: КИЇВ ПРОТИ МОСКВИ
08.10.2010 21:49

   Не буде мудро, коли спільнота, коштом ідей і визвольної боротьби, буде захоплюватися й фінансуватиме науку про роди хрущів в Україні, метеликів у Карпатах чи грибів на Поліссі, або роди української пшениці в Канаді. Гриби, метелики та хрущі будуть існувати в Україні навіть і тоді, як останнього українця вивезуть з України, а її заселять москалями й їм співатимуть українські соловейки та цвістимуть українські вишні.
ПАМ’ЯТІ ІВАНА СОКУЛЬСЬКОГО
31.05.2010 10:00

   Пригадується, як після жорстокого побиття членів Руху, у тому числі й Івана Сокульського, у травні 1990 року на зустрічі потерпілих з нападниками Іван з болісним здивуванням запитував: „Хлопці, адже ви українці, як ви могли підняти руку на людину лише за те, що вона промовила два слова вашою ж рідною мовою?..” Він не міг – це було далеко за межами його розуміння – збагнути таке дикунство. І ця втрата синівського розуміння, втрата гідності, нарешті втрата будь-яких моральних орієнтирів багатьма українцями пригнічувала й катувала його більше, ніж імперські застінки.
ПЕРЕВЕРТНІ
25.05.2010 13:52

   Хто ж отруював народ впродовж сімдесяти п’яти років? Де ці люди, де ці вірні прислужники більшовицьких терористів, що виправдовували комуністичні злочини, оспівуючи „щасливе заможне життя” у той час, коли український селянин вибирав зернятка з конячого гною, аби не померти на люту голодову смерть? А де ті люди, які вірою-правдою служили нащадкам цих червоних вбивць – усім цим шелестам-брежнєвим-щербицьким? А ось вони – поруч з нами! Це тепер заслужені, провідні діячі української культури. Вони такі патріоти, що майже націоналісти. Вони такі просвітяни, що Іван Франко не стояв і поруч.
1 2 3 4 5 6 7