ТАК вони уявляють НАС
мал. Расковалова і Крамскова (Росія) 
мал. Сєрґєя Корсуна (Росія) "Дарунок з міста" мал. Іґоря Ковалєнко (Росія)
У сучасній Росії ось у такий "гумористичний" спосіб розповсюджуються уявлення про українців, як про недолюдків, напів-свиней, жалюгідного, тупого, нерозвинутого бидла, яке навіть не має пристойного людського вигляду.
Чечню
Чеченці, на думку росіян, зрозуміло, жорстокі тваринноподібні бандити і грабіжники. Нічого більше. Чому вони не хочуть жити у складі "матушки-России", нікого не цікавить.
Латвію
Маленька Латвія устами свого Президента Вайри Віке-Фрейберґа "насмілилась" висловити своє бачення "Дня перемоги" 9 травня. Для латвійців, як і для інших европейських народів, та "перемога" зовсім не є тією подією, що її варто святкувати. За це російська пропаганда виливає відра помиїв на Латвію і особисто на її Президента. На примітивному коляжі російського пропагандиста Сєрґєя Кокарєва Вайра Віке-Фрейберґа зображена в формі німецького нациста на тлі в'їздних воріт концтабору Авшвіц, над якими майорить латвійський прапор.
США
Після слюнявого захоплення Америкою на початку 1990-х років російський агітпроп круто змінив платівку: тепер, як і за совєтських часів, США - перший ворог "усього людства". Такі карикатури, як малювались сорок років тому, так і малюються сьогодні: "дядько Сем" розсипає бомби по всьому світу. Бомби, які падають на чеченські міста і села, Кремль звично не враховує...
А ТАК вони уявляють СЕБЕ і Европу
Це - сучасний (2005 рік) російський пропагандистський плакат. Автор Юрій Тюрін. Напис англійською мовою: "Якби не Росія?" Симптоматично поєднання російського шовінізму з большевицькою символікою (червона зірка на щоці агресора-росіянина). Автомат Калашнікова спрямовано в бік "фашистської" Европи і США. Молодому поколінню росіян прищеплюється думка, що большевицька совєтська (червона) Росія протистояла і протистоїть "чорній", "фашистській" Західній цивілізації.
У Лозовій знищено Гайдамацький Хрест, установлений 1991 року на честь полеглих вояків Армії Української Народної Республіки. Бій за Лозову – це героїчна сторінка нашої історії, що має всеукраїнське значення. Безіменні вояки, переважно молодь, заступили шлях північній орді. Тому наруга над Гайдамацьким Хрестом – це не суто місцева лозівська подія. Це виклик зденаціоналізованого монстра всьому українству – чобіт ворога потоптався по українським могилам, українській пам’яті. Але пам'ять не знищити – на тому ж місці височитиме новий Хрест. Маємо нарешті усвідомити: за Україну потрібно боротися – ворог досі поруч.
|